ЗУСТРІЧ ВИПУСКНИКІВ 1979 РОКУ
Роки шкільні так швидко пролетіли,
Нестримний час, мов птах, летить кудись.
Здається, вчора ми за парти сіли,
Аж глянь, вже сорок років пронеслись.
Оця сумна й весела кругла дата
Зібрала в дружнім колі знову нас
Для того, щоб змогли ми пригадати
Шкільний той безтурботний світлий час.
Згадаєм ми роки свого навчання,
Всіх вчителів, веселий дружній клас,
Юнацьке, несміливе ще, кохання
І тих, кого немає серед нас.
Згадаєм вчителів, з яких багато
Навічно відійшли у небуття,
Згадаєм тих, що вміли нас навчати
Складній науці з назвою «Життя».
У нас дорослі діти і онуки,
Час, мов ріка, нестримна кожна мить.
Даємо їм ази життя-науки,
Але й вони вже нас навчають жить.
Хоч ми змінились: постарілі, сиві,
Та дорога для кожного ця мить,
Хоч не такі, як в юності, красиві,
Юнацька іскра у серцях горить.
Хай ця іскринка не погасне з часом,
В життєвих буднях, в радості й біді,
Й назавжди ми залишимося класом
Веселим й дружнім, як були тоді.
Цю зустріч не забудем ми ніколи.
Хоч стільки ж років у житті пройде,
Та знов до класу рідного й до школи
Нас юності стежина приведе.
| 
